В УКРАЇНІ Є ДВІ БІДИ – ОЛІГАРХИ І БІДНІСТЬ.
Олігархи поводять себе, як господарі України та ставляться до неї, як до ресурсної бази. Саме тому не пов’язують з Україною майбутнє своїх дітей.
Олігарх - це представник олігархату (влади небагатьох). Політичного режиму, за якого влада належить невеликій закритій групі осіб. Вони одночасно є і власниками засобів виробництва, і можновладцями. В Україні олігархом іноді називають будь якого заможного бізнесмена. Але це не правильно. Олігарх має чіткі ознаки. Це людина, яка має власний крупний бізнес та одночасно впливає на прийняття рішень хоча б в одній з гілок влади: законодавчій, виконавчій чи судовій. Крім того, сьогодні не менше значення має і контроль над масмедіа, якщо не більше, бо через «телевізор» йде потужний вплив на виборця, а отже формується політика і формується склад влади. Тобто за рахунок «видовища» для народу олігархи отримують «на хліб» для себе. Ціна питання: 147 мільярдів доларів США, які за останні 20 років виведені з України в офшори. Це є відкритий пограбунок українського народу, і це є головною причиною нашої бідності. Але за це на сьогоднішній день олігарх в Україні не несе ніякої відповідальності. Навпаки – він впливова і поважна людина. Такий статус йому забезпечують підконтрольні масмедія та законодавство, яке в їх інтересах продукують підконтрольні і залежні від них народні депутати, лояльний адмінресурс. Проте, щоб всетаки розуміти міру відповідальності олігархів за їх «викрутаси» приведемо приклад найповажнішого з них Дмитра Фірташа – людину, яка безумовно впливала і впливає на формування української політики останні 10 років: в Україні його чекають пошана і повага – а в США (куди його з Австрії відправлять за рішенням суду) - його ж сьогодні чекають більше 80 років тюрми та конфіскація всього майна… і нічого дивного – така карма всіх українських олігархів, бо інакше це не працює…
ЩО МАЄМО НА ВІННИЧЧИНІ? Бачачи такі сумнівні і «дивні розклади» по мажоритарниках Вінниччини від «Слуги народу» ми все ж попросили прокоментувати ситуацію експертів. От висновок: «…розстановка кандидатів в одномандатних виборчих округах від політичної партії «Слуга народу» носить всі ознаки змови олігархічних кланів Медведчука-Косюка-Гройсмана…внаслідок цього олігарх Віктор Медведчук через Григорія Калетника може отримати лояльних до себе народних депутатів по округу 16 (місто Могилів-Подільський, Крижопільський, Могилів-Подільський, Піщанський, Чечельницький, Ямпільський райони) – Таїсія Томляк; по округу 18 (Іллінецький, Липовецький, Немирівський, Оратівський, Погребищенський райони) – Павло Довгань. Олігарх Юрій Косюк внаслідок цього може отримати підконтрольних собі народних депутатів по округу 15 (Мурованокуриловецький, Томашпільський, Тульчинський, Чернівецький, Шаргородський райони) – Ларису Білозір; по округу 17 (місто Ладижин, Бершадський, Гайсинський, Теплицький, Тростянецький райони) і нині діючого народного депутата Миколу Кучера…відповідно по округу 15 від «Слуги народу» зумисно поставлено неавторитетного і маловпізнаваного на окрузі кандидата – Віталія Пращука, а по округу 17, відповідно взагалі скандально проблемного – Олександра Коваля, що безумовно забезпечить перемогу Білозір і Кучеру… Чинний прем’єр-міністр України Володимир Гройсман отримав можливість провести до парламенту за тією ж схемою (виставляння від «Слуги народу» неавторитетних і невідомих раніше загалу осіб – по округу 11 Максима Пашковського, по округу 12, відповідно, Анатолія Драбовського) свого депутата від виборчого округу 11 (Вінниця і частина Вінницького району) віце-премєра уряду Володимира Кістіона та від округу 12 (Вінниця і частина Вінницького району) адвоката влади Леоніда Марцинковського.
Останні дні виборчих перегонів переходять в «гарячу» фазу – на окрузі 17 вже нібито товчуть кандидатів та довірених осіб, громлять і заливають бензином офіси з метою підпалу, в «розборках» помічені озброєні вогнепальною зброєю опоненти…дай Боже людям розуму…
По виборчих округах 11 та 12 у Вінниці навпаки спостерігається діяльність «ну дуже розумних», на яких відверто працює адмінресурс, не гребуючи а ні «бульдозером», а ні «пряником», та з надією на прісно відомий «феномен Дворкіса» - це коли кандидати в депутати «зливаються» на користь кандидата від влади, а результат дає не голосування виборців, а «підрах*ї» в виборчих комісіях. І що цікаво – на даний момент з навколо владних кабінетів лунає сильне невдоволення лише щодо одного кандидата в народні депутати по 12 округу – Кривешка Сергія Сергійовича від партії Ігоря Смешка «Сила і Честь». Дуже цікаво. І не менш обнадійливо…
Слава Україні! Героям слава!
