Четвер, 07 Червня 2018 р.
Домівка » Головна » «КОРУПЦІОНЕР» НА ЗАМОВЛЕННЯ.

«КОРУПЦІОНЕР» НА ЗАМОВЛЕННЯ.

Живемо в дійсності, коли більшість із нас усвідомлює, що таки ця оточуюча реальність крива: украв мішок картоплі – сідаєш до в'язниці, а вкрав мільйон – ідеш у Верховну Раду, чи обласну, чи міську, чи принаймні районну. Як не дивно, а там деяким виявляється «помазано», кому бюджетними гривнями, а кому і баксами та депутатською недоторканністю. Це прагматики-реалісти. Це саме про них сказано в тому розумінні, що за гроші маму рідну продадуть… Є і інші. Ідеалісти. Йдуть служити громаді. Ці діють за принципом широко проголошеним Григорієм Заболотним ще в давні часи початку його кар’єри – «Не знаєш як зробити – зроби по-закону». Те, що принцип вірний і діючий - кар’єрне зростання Григорія Михайловича є тому підтвердженням. Однак розповідь сьогодні не про народного депутата України Григорія Заболотного, а про романтика-ідеаліста масштабу Теплицької районної ради Василя Романюка. Тільки від самого початку попрошу «прагматиків-реалістів» та їх кураторів не шукати тут між буквами ні доларів від Заболотного, ні гривень від Романюка – це просте журналістське розслідування на предмет того, яким чином здійснюються політичні переслідування за допомогою сучасної поліційної системи.

 Основа цього сюжету – боротьба за владу в Теплицькій райраді. Здавалось би, що після перемоги Революції Гідності і реалій війни на Сході, старе як світ питання протистояння між «реалістами» і ідеалістами не повинне було б так загостритись, щоб отримати такий резонанс. Однак загострилось… В листопаді 2015 року, внаслідок перемоги на місцевих виборах, до райради потрапив вибуховий коктейль – в тому числі: БПП-Солідарність, ВО «Батьківщина», «Народний контроль», і…не падайте - «опозиційний блок».  Так. «Опозиційний блок» у районну раду Теплика. На другому році війни… Ну з ким не буває… Так як ніхто не набрав більшості, то виникла спокуса цю більшість сформувати з того що є. БПП-Солідарність на чолі з Василем Романюком цим займатись не хотіла і не могла з огляду на існуючі розбіжності з керівництвом «Батьківщини» та «Народного контролю» в верхах, не говорячи вже за ідеологічне несприйняття «опоблоку», в якому окопались ярі регіонали, які в свій час попили кровушки в районі. Однак (відсутність коаліції) не завадило Романюку бути  новообраним головою районної ради. І от тут таки проявилось, а хто-є-хто?

В.Токарчук, який є головою районної організації «Народного контролю» та депутатом районної ради, а на сесії, яка обрала Романюка головою, виконував обов’язки голови лічильної комісії, та відповідно затвердив своїм підписом протокол про обрання Романюка – аж тут почав ставити під сумнів факт обрання Василя Романюка на посаду голови ради. Що прикметно, то свій підпис під протоколом результатів голосування Токарчук не ставив під сумнів ні тоді, ні в суді, та й зараз не ставить… Проте, до суду Токарчук обрання Романюка оскаржив, та суд програв. Однак дике бажання змістити Романюка з посади не пройшло, а навпаки зростало не по днях, а по годинах. Чому? Крім особистої неприязні - пам'ятаєте, ми говорили про «прагматиків-реалістів» і ідеалістів? На цьому ж етапі «реалісти» програли вчисту… Голосів «Нарконтролю», «Батьківщини» та «опоблоку» для зняття Романюка з посади в законний спосіб не вистачало… От тоді, мабуть, і виникла ідея зробити з Романюка якщо не кримінального злочинця, то принаймні корупціонера. Як то було, та що з того вийшло розповімо нище. Однак дуже прошу звернути увагу на ряд чисел, який в даному випадку дуже важливий, а саме дати – коли, що і за чим відбувалось.

Отже, станом на 24 листопада 2015 року, коли Василя Романюка обрали головою Теплицької районної ради – він працював на посаді голови Теплицької РДА. В цей же день, 24 листопада 2015 р., В.Романюк написав заяву на ім'я Президента України П.О.Порошенка з проханням звільнити його з займаної посади в зв’язку з обранням головою райради, та відправив цю заяву за належністю. Однак, відповідне розпорядження Президентом було підписане лише 29 грудня 2015 р., а отримано в Теплицькій РДА 04 січня 2016 р. 05 січня 2016 р. В.Романюк, забравши трудову книжку з РДА – приступив до роботи в районній раді. За цей час, з 24.11.2015 р. по 29.12.2015 р. він виходив на роботу до РДА, бо не міг робити по іншому, адже його трудова книжка знаходилась в РДА, без розпорядження Президента не було підстав його звільнити, та тут же відповідно отримував заробітну плату. Проте, з 24.11.2015 р. В.Романюк, прийнявши присягу, також прийняв на себе обов’язки голови Теплицької районної ради. Оформити ж свої трудові відносини з радою він не міг, бо не був звільнений Президентом, але виконувати представницькі повноваження від ради мусив, бо був обраний головою ради, що він і робив в судах за дорученням ради безоплатно. Тобто фактично людина потрапила в форс-мажорні обставини, коли з незалежних від неї причин мусила чинити так, як чинила. Тобто по діючих на той час законах. Подібні правовідносини по Україні стали після місцевих виборів 2015 р. непоодинокими, а тому 10.12.2015 р. Верховна рада України прийняла новий закон «Про державну службу», однак він вступив в силу лише 01.05.2016 р. і до даного випадку немає ніякого відношення, крім того, що тепер на основі цього закону ми розуміємо, що питання звільнення В.Романюка з посади голови РДА були врегульовані  на той час законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. за №  3723-XII та Кодексом законів про працю, та що він діяв на підставі чинного законодавства.

Однак це ми так собі думаємо, що раз Романюк не крав сам і не давав іншим, працював на одну зарплату, дотримувався положень чинного на той час закону «Про державну службу», Кодексу законів про працю, чекав розпорядження Президента про своє звільнення – то він законослухняна людина. «Реалісти» з Теплицької райради побачили в цьому своє – «голімий кримінал». Правда для підтвердження своїх слів розпускали слухи, що Романюк отримує дві зарплати, проте це не знайшло в подальшому свого підтвердження. Однак стало приводом для порушення 15 березня 2016 р.  кримінального провадження № 12016020280000092  за ч.1 ст.364 Кримінального кодексу. І розслідувалось воно аж до грудня 2016 р., та постанову слідчого про його закриття було 27.12.2016 р. направлено начальнику Управління захисту економіки у Вінницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України для вирішення питання про притягнення В.Романюка до адміністративної відповідальності за ст..172-4 КУпАП з тим мотивуванням, що під час досудового розлідування було встановлено, що Романюком В.І. у період з 24 листопада 2015 р. по 29 грудня 2015 р. виконувались одночасно повноваження голови Теплицької РДА та голови Теплицької районної ради, при цьому порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності не є кримінально карним діянням, та просили вирішити в порядку ст..172-4 КУпАП. Тобто, в відповідності до чинного законодавства, УЗЕ у Вінницькій області ДЗЕ НП України зобов’язане було на протязі місяця прийняти по Романюку рішення, і або відпустити і забути, або скласти протокол про правопорушення пов’язане з корупцією та передати його до суду. І тут починаються вже відверті виверти співробітників нацполіції.

25.01.2017 р. до Теплика приїздить група товаришів з УЗЕ на чолі із Гнатенком А.І., який «виявив правопорушення та склав протокол» відносно Романюка. І що зробив він це виключно на підставі документів отриманих на запит в РДА. І що протокол відповідає чинному законодавству. І що така робота проводилась не відносно Романюка, а була вказівка 16.01.2017 р. з Києва щодо відпрацювання всієї області. І тут би можна було повірити співробітнику поліції Гнатенку А.І., що не «заказуха» була по відношенню до В.Романюка, а проста вдача опера, та щось воно не в’яжеться: документи на підставі яких приймалось рішення і складався протокол – в РДА видали без відповідного офіційного запиту. Оформлення самого протоколу викликає питання на відповідність встановленому порядку. Копію його Романюку не залишили. Наявний в справі рапорт Гнатенка А.І. про виявлення корупційного правопорушення в діях В.Романюка на ім'я начальника УЗЕ без дати, без реєстрації, без резолюції начальника – точно говорить що він виготовлений «заднім» числом, а отже це фабула, а отже якщо допускаються такі «проколи» і порушення, то чому стосовно Романюка і з чієї подачі, і що дійсно за цим стоїть? А нещодавній скандал уже літа 2017 р. щодо подібного суміщення посад головами РДА в Шаргороді і Мурованих Курилівцях (не місяць, як в Романюка, а вже майже два роки) зовсім ставить під сумнів правдивість свідчень Гнатенка А.І. в суді щодо обставин притягнення до адміністративної відповідальності В.Романюка. Особливо з огляду на те, що Гнатенко А.І. разом із прокуроршею, намагались ввести суд в оману, повідомивши, що протокол відносно В.Романюка складено 25.01.2017 р., та не вказавши, що за це саме діяння щодо Романюка  з 15 березня 2016 р.  по 27 грудня 2016 р. проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016020280000092  за ч.1 ст.364 Кримінального кодексу, та що постанову слідчого про його закриття було 27.12.2016 р. направлено начальнику Управління захисту економіки у Вінницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України для вирішення питання про притягнення В.Романюка до адміністративної відповідальності за ст..172-4 КУпАП. Однак це не проста забувчивість представника поліції і прокуратури – подібна маніпуляція з часом і обставинами складення протокола 25.01.2017 р. відповідно до закону давала їм можливість незаконно продовжити строк на притягнення В.Романюка до адміністративної відповідальності за правопорушення пов’язане з корупцією, що вони і зробили. Проте протокол щодо Романюка, щоб він відповідав чинному законодавству - Гнатенко А.І. і прокуратура повинні були скласти та подати до суду в строк з 27.12.2016 р. по 27.01.2017 р., а вони його зареєстрували в суді лише 31.01.2017 р., тобто з пропуском місячного терміну встановленого ст..38 КУпАП, яка говорить: «У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження» - тобто і суд мав право накласти на В.Романюка стягнення максимум 27.01.2017 р., однак він зареєстрував подання на Романюка 31.01.2017 р. (тобто з простроченням терміну притягнення до відповідальності на 4 дні), а 22.05.2017 р. постановив: «Романюка Василя Івановича визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1. ст..172-4 КУпАП. Закрити провадження у справі про притягнення Романюка Василя Івановича до адміністративної відповідальності за  ч.1. ст..172-4 КУпАП за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.» Аж дивно якось, що суд спочатку «визнав винуватим», а потім тільки закрив провадження у справі, а не навпаки… Аж дивно якось, що суд встановивши, що поліціянт і прокурор вводять його в оману щодо обставин справи, що порушені строки встановлені ст..38 КУпАП – сам суд чомусь забуває положення статті 247 КУпАП, якими чітко встановлено, що: «Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу» - суд же не тільки незаконно відкрив провадження, а і не закрив його відповідно до закону, та щей прийняв туманне рішення по суті. І що цікаво – Апеляційний суд Вінницької області залишив все як є. І це не заказняк? От і генеральний прокурор України Юрій Луценко теж дивується – і що вони у тій Вінниці курять?




© 2012-2017 НАС | Всі права захищені