Скандали як бізнес, або по чому сьогодні пара «замочених» сєпарів? (занотовки до портрету «автомайданівки» Таїси Гайди)
Виступати в ролі адвокатів нинішнього українського політичного класу – марна справа. Але усю цю специфічну купу людей не можна ототожнювати з державою та її інститутами, за які сотні років боролися наші предки та до постання якої доклали руки й ми самі.
Держава для нас, українців, цінність майже сакральна, а окремі посадовці, які її уособлюють, – явище тимчасове... Отож, державу мусимо цінувати, захищати, зміцнювати... Проте, в нинішніх умовах тотальної недовіри до її чи то правителів, чи то урвителів це зробити непросто. Маємо від того справжню загальнонаціональну трагедію. Але для когось це прибутковий вид бізнесу.
Після двох Майданів з’явився цілий прошарок, що почав жити за рахунок розхитування державних інститутів. І, нема де правди діти, йому непогано ведеться. Недаремно ж кажуть, що кому війна, а кому - мати рідна.
Таких «героїв навколо – хоч греблю гати!» А деякі навіть звертають суспільну увагу на себе.
Ось вам історія однієї «кар’єри».
Ще в домайданні часи, понад міру активна вінницька пані, щоб якось звести кінці з кінцями займалася бізнесом. Старалась - та не дуже виходило. І прибутки малі, і авторитету ніякого, і увесь час на мілині. А грошовиті і можновладні, не лише не хочуть тебе помічати, а коли помітять, то дивляться, як на комаху, як на пусте місце… І від цього всиляється найбільший жах і розпач, які перекреслюють всі життєві перспективи…Тому ще звідтоді затямила, що має стати «скоробагатьком», має завести купу впливових друзів не лише у Вінниці, а й у самому Києві.
Допоміг Майдан. Саме його Світла сила відкрила для багатьох людей обрії про які до того вони і мріяти не сміли. Проте поряд зі Світлом завжди виникає і Пітьма, і сутінки. Мабуть для врівноваження Добра і Зла…
Проте, перервімося ж на хвильку і розгляньмо особливості психотипу нашої героїні. Так, ви праві – маєто справу з так званим істероїдним типом особистості. Основою його є непереможна потреба привертати до себе увагу усіма можливими способами, бажання завжди знаходитись в центрі уваги. Характерна фраза для таких людей (може виявлятися по-різному): «Чому ти мене не помічаєш?» Вони шукають гіперзабезпеченості в усіх сферах життя, але насамперед, звичайно, забезпеченості увагою та фінансами. Добиваються й хлібних посад.
Проте, не дивлячись на яскравість, – це беззмісновні особи. Люблять лише себе. Беруться тільки за ті справи, які гарантовано принесуть славу та визнання. Бояться залишитись без глядачів, прагнуть мати багато грошей, дорогих іграшок (машин, яхт тощо), велику кількость прихильників. Істероїди амбіційні, марнославні, вкрай егоцентричні, переоцінюють власні здібності, можливості та некритичні до себе. Вони хочуть бути лідерами. Істероїди – хамелеони, які легко мімікрують, вміють вдягнути будь-яку маску, і ніхто не матиме сумнівів у тому, що це – справжнє обличчя. І найхарактерніше: істероїди не усвідомлюють своєї гри і впевнені, що не прикидаються. Але ніхто і ніколи не зможе переконати їх в тому, що їхні слова, поведінка на публіці, обіцянки - радикально розходяться з їхніми реальними діями. Їм неможливо пояснити, що не слід з трибуни говорити одне, а в житті поводитись по-іншому. З істероїдами небезпечно мати справу. Вони з легкістю привласнють чужі гроші, організують будь-яку аферу, зраджують. З насолодою запускають руку в бюджетну кишеню, бо це тішить самолюбство: вони ж бо найрозумніші, найметкіші. Для них закон – їхні власні інтереси. Істероїди свято вірять, що їм усе дозволено.
Революція вивільнила несамовиту енергію цієї жінки, допомігши максимально сомовиявитись. Щойно Янукович втік з країни, як вона зі своїм чоловіком Ігорем Басюком зайнялась збором грошей від імені неіснуючої на той час організації під димовою завісою боротьби з подоланими вже ворогами. Обурені майданівці припинили її нахабний бізнес, змусивши міліцію порушити кримінальну справу за фактом шахрайства… Вінницький бізнесмен та політик Віктор Малиновський назвав конкретну суму вкраденого з «каси Майдану» - 60 тис. грн.
Та справу не довели до кінця - прикрили… Мабуть новонароджена фурія революції «уся в риданнях» потелефонувала кому треба. Але дійсність для Гайди вже цілком змінилась.Тепер невдахами були майданівці, а вона - успішною. Окрилена чудовим для себе вирішенням питання щодо назбираних грошей, непосидюща валькирія «пішла» на війну з сєпарами. Участь у бойових діях почались із проголошення себе «волонтеркою» та витрясанням з вінницьких начальників і бізнесменів грошей на батальйон «Крим» і воєнізовану організацію «Вінницькі валькірії» (склад: вона сама і кілька її подруг). Загриміли «перемоги», з’явились значні «трофеї». Звідусюд «приходили» гроші. Нарешті мала дорогу машину, зробила євроремонт квартири, ательє, закрила кредит, що висів з 2008 року.
Грім вдарив у лютому 2015 року. Це були прокляті мінські угоди. Грошова повінь спала.
Але Гайду вже неможливо було вибити з сідла. Стала під знамена Автомайдану, очолюваного Кобою, якого вигнали зі справжнього Майдану за співпрацю з комуністами.
Ресурси знову з’явились на горизонті, правда за дещо новими схемами.
Одну з них підказала проблема кримських переселенців, частина яких прибула до Ладижину.
Таїса та її чоловік Ігор Басюк зчинили навколо кримських переселенців один з перших своїх професійних скандалів (влада наживається на бідних людях!) і почали змушувати голову Вінницької ОДА Анатолія Олійника знайти 2 млн. грн. на ремонт гуртожитку ПТУ в селі Нова Гребля Калинівського району. Спочатку губернатор не погоджувався. Вчинили шалений тиск: протести, заяви, демарші. Дійшло до демонстративної передачі Анатолієві Олійнику, під час його звіту за сто днів перебування на посаді, коробки з так-званою «Народною віагрою», бо, мовляв, він не звільнив чиновників від старої влади, а вони - імпотенти… Але «віагрою» виявився муляж коктейлю Молотова… Знайшлися й менш публічні, але більш переконливі аргументи, які врешті-решт змусили голову ОДА «відкупитись» від настирливого подружжя. Таким чином, сімейна ГО «Народний Майдан Вінниччини» отримала 1, 6 млн. грн. на ремонт і фірма Ігоря Басюка, приміром, поставила вікна на першому поверсі новогреблівського гуртожитку.
Паралельно кипіла робота з гуманітаркою і так успішно, що Ігор Басюк вже міг продавати не тільки берци усім бажаючим...
Проте, життя Гайди кардинально змінив штурм і силове захоплення Вінницької обласної державної адміністрації 6 грудня 2014 року, в якому вони з чоловіком Ігорем Басюком взяли участь. Жінка подавала петарди, шумові гранати, а чоловік кидав їх в правоохоронців. Захищали Сергія Свитка, висуванця на голову обласної ради Вінницького Майдану (став головою завдяки підтримці фракції Партії Регіонів). Ударною силою прихильників Свитка були «Свобода», на чолі з «народним губернатором» Фурманом, яка привезла багато іногородніх бійців, «Батьківщина», на чолі з Людмилою Щербаківською. Пані ж Таїса з’явилась з кількома своїми людьми… Проте, як виявилось, спікером борців за крісло голови облради чомусь виступила саме вона! Гайда дискутувала з помічником Авакова Геращенком в прямому ефірі 112 телеканалу, а потім зустрілась з самим міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим і розповідала всім, що віднині вони - корєша і тепер можна «рішати» серйозні питання. Щоб завершити розмову про 6 грудня, погляньмо на те, як «свитківці» принесли в кабінет голови ОДА Анатолія Олійника бак для сміття, щоб вкинути його туди і носити по Вінниці під крики «Геть! Ганьба!» Ось саме це й стало найбільшою насолодою для пані Таїсії. Вона несамовитіла в передчутті приниження і мук поверженого ворога. Власне, Гайда розповідає про свої почуття та пристрасті, правда з приводу не Олійника, а перегляду фільму «Хто підставив Ісуса?». «Слухаючи Ісуса, він (Юда) бачив в ньому нового царя і себе поряд з ним, а потім виявилось, що його власні плани ніяк не співпадають з місією Христа…» Олійник, як цар, на якого пані Таїса мала серйозні види, не допустив її до себе, поламав грандіозні плани, великої пані… От тому й зрадила… А от про підлість Юди велика моралістка висловлювалась не стримуючись. «…Ненависть просто виростає всередині мене… (…) …підносить з найглибших куточків моєї душі усю мою недобру нехристиянську сутність». Звичайно, то ж про Юду – не про себе…
Час нестримно біг і Гайда, за відсутності інших тем, зайнялась батальйоном «Крим». І цей тернистий шлях привів її до справжньої скандальної слави – поверження «сєпара та агента ФСБ» Антона Шевцова. Досягнення виявились вагомими – головного поліцейського Вінниччини звільнили та доправили до суду. І поки що – все!
Але слава гриміла і тому справа Шевцова потребує більш детального розгляду. Як все почалось розповіла сама Гайда. Хотіла легалізувати діяльність «Криму» по аеророзвідці. Отут Шевцов відмовив їй в грубій формі в цьому святому ділі. Тоді розлючена валькірія, звичайно цілком випадково, за її словами, потрапила в пошукову систему Яндекс, виявивши, що Шевцов - сєпар.
…Не впоравшись із завданням залучити до вигнання російського шпигуна з посади начальника поліції місцеві сили - Гайда скликала до Вінниці кілька десятків професійних бійців з інших областей. І процес пішов. Чинили все, як заведено: перекривали вулиці, палили шини, погрожували штурмом вінницької поліції. Коротше кажучи - провокували громадські заворушення по всій області. Мета - звільнення Шевцова. І наполеглива Таїса домоглась свого: міністр внутрішніх справ Аваков наказав звільнити вінницького начальника поліції.
Щоб розібратись, кому Шевцов став поперек горла, спробуймо винести за дужки його ймовірну «антидержавну діяльність», втім, на даний час не доведену.
Отже, питання перше: «Чому мотором люстрації вибрано Гайду?» Можливо тому, що Шевцов поновив кримінальну справу щодо звинувачень Гайди в шахрайських діях на Майдані по збиранню коштів із вінничан, щодо подій 6 грудня 2014 року, в якому найактивнішу участь брала сама пані Таїсія та її чоловік Ігор Басюк та збирався розслідувати кілька епізодів їхньої підприємницької діяльності? Мотив, як бачимо, - залізний.
Питання друге: «Хто конкретно «зарядив» Гайду на протести»? Точну відповідь дати важко, але на деякі моменти варто звернути увагу.
Гайда заявила, що компромат на Шевцова дали офіцери СБУ: «Фактаж дали патріоти із СБУ, офіцери СБУ середньої ланки…» Відомий вінницький адвокат Валерій Палій сказав, що Гайда – «запроданка Гройсмана».
Сама ж протестанська фурія ділилась важливими відомостями перед телеоб’єтивами та мікрофонами, ніби кажуть (чи не працівники СБУ середньої ланки центрального апарату, а може претенденти на крісло начальника Вінницької поліції), що через призначення Шевцова виник конфлікт між Порошенком і Гройсманом. За її словами призначення Шевцова справа рук народних депутатів України Сергія Березенка та Анатолія Матвієнка, близьких до Президента України. Сам же Президент також, виходить, посприяв їм у цьому. «Я навіть не впевнена, що Порошенко знав, що Шевцов ходив на парад 9 травня… Я думаю, що він знав, що це людина, яка може організувати вибори…» Отож, на думку пані Таїси, Петру Олексійовичу було важливо, що Шевцов може організувати що потрібно, а решта – то справа десята.
Далі Гайда палила шини під адміністрацією Президента і домагалась, серед іншого, прозорого розслідування справи Антона Шевцова. І напевне справа Шевцова не така проста, як здається на перший погляд. Бо вже потягнула за собою іншу – справу першого заступника голови СБУ Віталія Малікова. Хтось хоче його звільнити, але чи метою є він – невідомо. Можливо це такий удар по Президенту? Хто зна? Ясно одне: паління шин під АП закінчилось нічим. «Середня ланка офіцерів СБУ з центрального апарату» не злили ще сенсаційних документів, а замовники не дали відмашки на нові «танці й пляски».
Саме тому в Гайди та її оточення почалась справжня істерика. Вона розповсюджує заяви. «Керівництво СБУ отримало безпосередньо від Малікова чітку вказівку покінчити зі мною раз і назавжди. (…) Наказ чіткий: знищити». Звичайно, не витримують нерви. Боїться покарання за розповсюдження неправдивої інформації та протиправні дії? А може боїться що її вже злили? Безперечно, що цього боїться найбільше. Послухаймо її саму. «Є одна річ: виконана послуга, нічого не варта, особливо серед політичної еліти. Якщо ти не корисний, тебе просто зливають. І не важливо, що тобі обіцяли тиждень чи місяць назад».
Досі перебіг життя нашої героїні подавався як ланцюжок фактів та подій. Тепер час перейти до аналізу. Хто вона, Гайда, насправді?
Ще не так давно наша непосидюща валькірія почувала себе «дрібною комахою» і якийсь там директор ресторану виглядав в її очах справжнісіньким олігархом. Неможливість вирішення власного бізнесового питання змушувало її звертатися до людей, які в її очах були силою з вищих сфер. В той час їй в голову не могло прийти організовувати масштабні протести, чинити тиск на міліцію, СБУ, палити шини, вимагати відставки того чи іншого посадовця тощо. Механізм вирішення проблем був конкретний: домовленості, а в разі неможливості – пошук заступництва на горі. Рівень спілкування Гайди на горі – працівник податкової, міськвиконкому, депутат місцевих рад і т.д. І це діяло, хоча страждати мусили ті, кого вже сама Гайда вважала нищими за себе. Зокрема, саме так вона вирішувала квартирне питання, яке, як відомо зіпсувало не одну безсмертну душу.
Вже після Майдану наша бізнесвумен зрозуміла, що може поставляти на соціально-політичний ринок надзвичайно запитаний товар - скандал. Тобто заходилась систематично виносити на суд громадськості аморальні, протиправні факти, вчинки, дії державних, політичних діячів, працівників правоохоронних органів, спецслужб і т.д. І тішилась, не приховуючи, що стала «королевою скандалу».
Але, як свідчить аналіз цієї «торгівлі», наша торговка скандалом жодного разу не виступала самостійним суб’єктом. Була, в найкращому разі, головним героєм вистави. Навіть ремонт новогреблівського гуртожитку став можливим через задіяність в цьому процесі кримських татар. Тому неможливо стверджувати, що вона їх використала.
Що ж до справи Шевцова та Малікова, то тут усе зрозуміло відпочатково: суб’єктом могли виступити лише структури, що мають реальні можливості – різні угруповання в українській владі, олігархи, правоохоронні органи, спецслужби, в тому числі іноземні – російські, турецькі… І скандал їм був потрібен, як привід здійснити певні, заховані від очей громадськості дії, що насправді й вирішили справу. Тобто Шевцова «з’їла» не Гайда, а ті, хто ховається в неї за спиною ( і не факт, що вона це знає). А от зі справою Малікова в нашої баришні поки що нічого не виходить. Паління шин під адміністрацією Президента ефекту не дало. І перебіг подальших подій залежить не від полум’яної протестантки, а від невідомих нам осіб та обставин.
Ви запитаєте як же саме її «наймають» в кожному конкретному випадку? Та, можливо, ніяк. Просто ті, хто добре вивчив психологічний портрет Гайди, може тепер грати на ній, як на добре настроєній гітарі. Технологія проста. Їй зливають певний компромат і натякають на перспективи, знаючи, що вона не зможе не клюнути, як кицька на велеріану. Далі – справа техніки.
І наостанок подивімось як наша героїня хоче змінити світ, якщо, звичайно, хоче.
«Я стомилась і хочу сказати: янек і його оточення були мерзотою, але такої мерзоти як нинішня влада в нас ще не було. Ми – використаний презерватив, нас тупо використали і викидають тепер гнити в окопах, на смітниках… голих, босих, обідраних рабів. Тому що ми для них «мерзота». МИ ДЛЯ НИХ «МЕРЗОТА». І я не знаю, що з цим робити. Я думаю, Віта знала, але де взяти таких Віт?» Хто ж вона, новоявлена Гайдою рятівниця України? Вінничанка - Віта Заверуха. Її підозрюють в здійсненні терористичного акту - в нападі 2 травня 2015 року на автозаправку в Києві. Внаслідок цього був поранений співробітник АЗС, а пізніше, в процесі переслідування злочинців, загинуло троє міліціонерів, ще троє були тяжко поранені. Зараз Віта під арештом. На своїй сторінці в соціальній мережі інтернет вона завжди зі зброєю, хизується одежею з фашистською символікою. Не факт, що вона брала участь конкретно в цьому теракті. Але важливо зрозуміти до чого закликає українців: «Перемога може бути лише за радикальною дією – агітацією та вбивством». «Ця влада гідна лише смерті, яку ми їй і влаштуємо». «Війна – це один з природніх інстинктів. Інстинкт виживання, збереження роду. Тому воювати настільки ж природньо, як їсти чи трахатись».
Таїса Гайда палко захищає Віту. Виправдовує навіть те, що київські терористи могли перевозити зброю, бо тепер всі перевозять зброю: і військові, і добровольці. І нічого в цьому страшного немає, як і в тому, що вони могли «відстрілюватись». Новоявлена революціонерка тільки не уточнює, що стріляли в міліціонерів, які захищали громадян від бандитів. А ми вже бачили, хто саме для Гайди бандити. Тому вона радіє, що «коли в людей нема вибору між судом і зброєю… то вони і виберуть тільки зброю».
Взагалі Україна завжди була багата на радикалок-терористок. Революція 1917 року народила Марію Никифорову, анархістку, терористку, представницю так-званого безмотивного терору. Його ідолом був французький анархіст чи маньяк Ревашоль – Франсуа Клавдій Кенігштейн. Типовий люмпен-пролетарій, що ненавидів зовнішній світ.
Ось як характеризує цього терориста італійський кримінолог Чезаро Ламброзо. «В обличчі Ревашоля нам перш за все кидається у вічі звірство, лютість.(…) Психологія його повністю гармонує із зовнішністю. Загрузнувши в пороках, він починає красти і фабрикувати фальшиві монети, викопує труп, щоб скористатися перснями, вбиває старого відлюдника задля його заощаджень».
Серед його українських учнів маємо Марію Никифорову, яка певний час працювала з Нестором Махно. Прославилась пограбуваннями, вбивствами, нещадною боротьбою з усіма державними інститутами. Ця революційна фурія була настільки нестримна й непогамовна у вияві своїх пристрастей та нахилів, що її не завжди розуміли навіть найпалкіші прихильники. Так, одного разу, повертаючись із багатою здобиччю після чергового набігу, в атаманші поцікавились, навіщо й для кого вона «експропріювала» величезну кількість всілякої жіночої білизни? Марія подумала, почервоніла, але відповіді так і не знайшла... Крім знаменитого степового Батька Никифорова активно підтримувала більшовиків. Останні навіть змушені були засудити її за звірства… до заборони обіймати керівні посади протягом шести місяців…
Звичайно, непросто проводити паралелі між початком 20 століття та сьогоденням, але якось дуже зовні схожі між собою Марія Никифорова та Таїса Гайда. Мабуть, ріднить їх щось глибоко спільне. Хоча…
Сьогодні наша Батьківщина переживає воістину драматичні часи. Стара система розвалюється на очах, а нова починає лише з’являтися і не тільки в наших мріях та планах… Тому наживати статки на людському горі глибоко аморально. Але ще страшніше те, що торгуючи скандалами, «полум’яні борці» за народ фактично захищають старий лад, який тягне нас в безодню. Їх несамовита, а то й часом патологічна жадоба слави і збагачення руйнує державні інститути, підриває довіру людей до будь-якої української влади, її збройних сил, спецслужб, правоохоронних органів.
Ми повинні бути пильні і вміти бачити вовків, які приходять до нас в овечих шкурах.
Голова Правління Вінницької ОГО «Народна Армія Спасіння Вінниччини» Артем Дуляк
