Звернення НАС Вінниччини по медичній реформі до Вінницької обласної ради

ЗВЕРНЕННЯ ДО ДЕПУТАТА ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Шановний Джига Микола Васильович!

Я, Дуляк Артем Іванович, змушений звернутися до Вас з проханням розібратися в тому, що відбувається у нас, на Вінниччині, під виглядом медичної реформи. Спочатку скажу як пацієнт про власну проблему. П’ять років тому назад при «помаранчевій владі» я фактично став інвалідом в результаті міліцейських катувань. Звичайно, міліція своєї вини не визнає. Вимагає доказів. Отут я й зіткнувся з медициною. Медики відмовляються навіть поставити мені діагноз. Останній мій візит в лікарню Швидкої медичної допомоги по вул. Київській 7.10.2011 року переконав мене в тому, що мовчати не можна. Я звернувся до травматолога, він «відфутболив» мене до невропатолога, а останній знову до травматолога. Обстежували мене поверхово, діагноз не поставили, а відповідно й не призначили лікування. Навіть не зробили запису в амбулаторній картці. Не дивно тому, що стан мій не покращився, а я навіть не можу тримати на руках свою малу дитину, так як терпнуть руки
Протягом перебування в лікарні мені популярно пояснили і медики й хворі, що так тепер ставляться в лікарнях практично до всіх. Виною є так звана медична реформа, під виглядом якої йде фактично руйнування вінницької медицини. Якщо ця реформа буде продовжуватись в тому ж дусі й такими людьми як Лідія Діденко буде ще гірше і мені доведеться звертатися по медичну допомогу в інші області. І все це правда: медицину треба реформувати, але реформувати, а не руйнувати.
Але зараз я не говоритиму про себе. Вважаю, що це загальнодержавна проблема. З цього приводу я вже звертався до Президента України, Прем’єр-міністра, Генерального Прокурора, голови Вінницької облдержадміністрації. Там ішлось про ймовірну фальсифікацію статистичної звітності начальником обласного управління охорони здоров’я Лідією Діденко й просив здійснити ретельну перевірку. Є ще один аспект діяльності Лідії Діденко та її «реформаторської команди». Під прикриттям реформи вона знищує людей, зводить рахунки з неугодними.
Перший приклад. Обласна психіатрична лікарня №2. Ще минулого року Діденко вирішила звільнити з займаної посади головного лікаря Сокура М.І. Оскільки їй це зробити не вдалося, вона почала «відстріл» людей, які забезпечують діяльність лікарні. Наприклад, заступника головного лікаря. Влітку 2011 року комісія управління охорони здоров’я перевірила діяльність лікарні. Основний об’єкт перевірок – гаражі. Там виявлено ряд недоліків. Велось фотографування. Фотографії показували на нараді керівникам медичними закладами всієї області. Тепер заступника, шановану людину цькують, змушують звільнитись. Замість працювати він змушений поправляти здоров’я в лікарні. Цікаво, що комісія не перевіряла відділення, де йде робота власне психлікарні.
Другий приклад. В вересні 2011 року комісія управління охорони здоров’я на чолі з Лідією Діденко здійснила перевірку Турбівської міської лікарні. Велось фотографування, в тому числі, кажуть, начальником управління. Головного лікаря Сушка М.І. змусили написати заяву про звільнення, хоча підстав усувати його з займаної посади не було.
Третій приклад. Лідія Діденко ще влітку 2010 року вирішила звільнити з займаної посади головного лікаря Вінницького обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру Чернишука С.Н. І не просто звільнити - знищити. Його змушували написати заяву про                                                                                                                                   звільнення, розповсюджували про нього неправдиві відомості тощо. Цькуванням займалося ледь не все управління. Керівника довели до стану, коли швидка допомога змушена була доправити його прямо зі службового кабінету до кардіологічного відділення. А посадові «колеги» не так цікавились здоров’ям хворого, як давали зрозуміти лікарям: його час виписувати. Дійшло навіть до «моніторингу» за його пересуваннями. Але в Діденко нічого не вийшло. Тоді вона поставила собі за мету ліквідувати лікарсько-фізкультурний диспансер через злиття його з Центром «Здоров’я» в якийсь медико-фізкультурний центр «Здоров’я». Це злиття планується зробити на черговій сесії обласної ради в жовтні 2011 року. Тобто руками депутатів «реформаторка» прагне нарешті розправитись з неугодним. Вінницький центр «Здоров’я», як мені пояснили працівники облдержадміністрації, займається пропагандою гігієнічних знань, здорового способу життя, але при цьому встигає ще й піарити особу Лілії Діденко. Диспансер же – медична установа, що займається спортсменами. Навіщо ж об’єднувати ці зовсім різні заклади? Тим більше, що з лютого 2012 року, як відомо, служба спортивної медицини, до якої належить диспансер, буде реформована в загальнодержавному масштабі. Який же сенс ліквідувати диспансер восени 2011 року, а потім знову реформувати його в Центр спортивної медицини в 2012? Пояснення одне: Лідія Діденко хоче звільнити Чернишука С.Н. з займаної посади і таким чином наочно показати усім своє всесилля. Таких прикладів багато. Проте суть їх одна.
Мушу прямо сказати: я підтримую Президента України в його прагненні реформувати медичну галузь. Це - веління часу. Але вважаю неприпустимим під виглядом реформ зводити рахунки, знищувати людей. Реформа повинна консолідувати суспільство, адже в її успіхові однаково зацікавлені як влада, так і опозиція. А на Вінниччині, так звані медичні реформатори, сіють розбрат: стравлюють між собою медиків, перетворюють медиків і пацієнтів на непримиренних ворогів. Все що робить Лідія Діденко та їй подібні від імені влади підриває довіру до Президента України та його команди, дестабілізує ситуацію в області, налаштовує людей проти всіх гілок влади. Не треба бути великим аналітиком, щоб зрозуміти: незабаром опозиція скористається такою ситуацією, для роздмухування реального негативу, на конкретних прикладах доводячи, що влада (а насправді такі як Діденко!) порушує закон і погіршує й так незадовільне медичне обслуговування громадян. А це ще більше посилить суспільну напругу. Не можна допустити такого розвитку подій. В Києві мені пояснили, що місцева влада не сліпа. Вона багато бачить і розуміє. Але, вона нібито остерігається поставити на місце свавільну реформаторшу, якій на три роки в центрі дали ледь не надзвичайні повноваження для реформування медицини і при будь-якій критиці Діденко може звинуватити владу в перешкоджанні реформі. Але невже два мільйони вінниччан мають залежати від переміни настрою такого собі «міні-диктатора» в білому халаті? Я впевнений, що ні. Тому прошу серйозно розібратись в процесах, які відбуваються в нашій області, вивчити реальний стан в медичній галузі, припинити безпідставне знищення медичних закладів, цькування ні в чому не повинних людей, натомість проводити реформи в інтересах всього суспільства і тільки на підставі закону і здорового глузду. Бо за все, що ми робимо сьогодні не так - доведеться розплачуватись поламаними долями і втраченим здоров’ям конкретним людям.

З повагою 

Координатор НАС-Вінниччина                              Дуляк Артем Іванович
12 жовтня 2011 р.